Біографічні відомості
Народився в селі Александровське Талоського району Воронезької області.
Трудову діяльність розпочав у 1930 році робітником будівельної контори облжитлоспілки. Працював табельником, десятником, виконробом, навчався в Московському інституті залізничного транспорту.
У роки Великої Вітчизняної війни брав участь у бойових діях з німецько-фашистськими окупантами, був начальником спеціального формування з відновлення залізничних споруд, нагороджений бойовими орденами та медалями.
Після війни працював на керівних посадах – начальником ремонтно-відновлювального поїзда №7, начальником будівельно-монтажної контори Київського метробуду.
З 1963 року працював керуючим трестом "Київміськбуд-2" Головкиївміськбуду, з 1970 по 1976 роки – начальником Головкиївміськбуду. За час його керівництва в Головкиївміськбуді було завершено будівництво потужної виробничої бази на житловому масиві Оболонь, з введенням в дію заводу ЗБВ № 5, домобудівного комбінату № 4 та деревообробного комбінату № 6, забудовувались житлові масиви Виноградар, Мінський, Лісовий, почалось освоєння масиву Оболонь, уведені в експлуатацію: комплекс будівель Академмістечка та ряд інститутів АН України, готелі "Київ", "Либідь", універмаг "Україна", республіканська лікарня в Феофанії, завод керамзитового гравію, Київський телецентр, перші універсами. Потужність великопанельного домобудування доведена до 75% від загального обсягу житла, що вводиться. Побудовані нові корпуси піонерського табору „Сосновий бір” та профілакторій. Уведений в експлуатацію інженерний корпус по вул. Суворова, 4/6.
14 березня 2005 року Володимир Іванович Огарков пішов з життя, не доживши трьох місяців до свого 90-річчя. Огарков В.І. був удостоєний звання „заслужений будівельник України”, мав 19 урядових нагород, Почесну Грамоту Президії Верховної Ради Української РСР (1975 р.).
Новi програми та акцiї
